Музичний керівник
Решетняк Тетяна Миколаївна
Чому я працюю в дошкільному закладі?
Тому що весь свій час після школи я проводила поруч з мамою, а вона працювала в цьому ж садку, вихователем.
«… БЫТЬ МОЖЕТ, ТРУД НАШ С ВИДУ НЕПРИМЕТЕН,
НО ЛИШЬ ОДНО Я ЗНАЮ – МАЛЫШИ,
СПЕШАТ К НАМ В САД, С УТРА ТОРОПЯТ МАМУ -
ДАВАЙ БЫСТРЕЕ, МАМА, ПОБЕЖИМ!
НАВЕРНОЕ – ЭТО ВОТ И ЕСТЬ ОТВЕТ –
ЦЕННЕЕ НАШЕГО ТРУДА НА СВЕТЕ НЕТ!»
Мій девіз в роботі:
«Роки дитинства — це насамперед виховання серця»
(Василь Олександрович Сухомлинський)
Мій девіз по життю:
«ЖИТТЯ - ЦЕ ПІСНЯ - ЗАСПІВАЙ ЇЇ!
ЖИТТЯ - ЦЕ ГРА - ЗІГРАЙ В НЕЇ!
ЖИТТЯ - ЦЕ ВИКЛИК - ВІДПОВІДАЙ НА НЬОГО!
ЖИТТЯ - ЦЕ МРІЯ - ЗДІЙСНИ ЇЇ!
ЖИТТЯ - ЦЕ ЖЕРТВА - ПРИНЕСИ ЇЇ!»
Мої принципи роботи:
• НЕ БУТИ НАСТИРЛИВОЮ: У КОЖНОГО СВІЙ СВІТ ІНТЕРЕСІВ І ЗАХОПЛЕНЬ;
• ДІТЯМ БІЛЬШЕ САМОСТІЙНОСТІ І ПРАВА ВИБОРУ;
• НЕ РОЗВАЖАЛЬНІСТЬ, А ЦІКАВІСТЬ І ЗАХОПЛЕННЯ ЯК ОСНОВА ЕМОЦІЙНОГО ТОНУ ЗАНЯТТЯ;
• «ПРИХОВАНА» ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ВИХОВАНЦІВ ПО НАВЧАЛЬНИМ МОЖЛИВОСТЯМ, ІНТЕРЕСАМ, ОСОБЛИВОСТЯМ І НАХИЛАМ;
• ВМІТИ ВСТАВАТИ НА ПОЗИЦІЮ ДИТИНИ, БАЧИТИ В НІЙ ОСОБИСТІСТЬ, ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ;
• ДОПОМАГАТИ ДИТИНІ БУТИ СОЦІАЛЬНО ЗНАЧИМИМ І УСПІШНИМ;
• НАДАЄШ ВИМОГИ ДО ВИХОВАНЦІВ, ПЕРЕВІР, ВІДПОВІДАЄШ ЇМ САМ;
• ВСЕ НОВЕ - ЦЕ ЦІКАВО!
НАПЕВНО, НЕ ВИПАДКОВО ТАК РОЗПОРЯДИЛАСЯ ДОЛЯ І ПРИВЕЛА МЕНЕ В ДИТЯЧИЙ САДОК. ТЕПЕР ЦЕ МІЙ БУДИНОК, В ЯКОМУ МЕНЕ ЧЕКАЮТЬ, ЛЮБЛЯТЬ, ЦІНУЮТЬ;
В ЯКИЙ Я ПОСПІШАЮ З ЦІКАВИМИ ІДЕЯМИ, ГАРНИМ НАСТРОЄМ.
Я ДУМАЮ, ЩО ТІЛЬКИ ПРОФЕСІЯ ВИХОВАТЕЛЯ ДАЄ ВОЛЮ БУРІ ПОЧУТТІВ І ЕМОЦІЙ, ГРУНТ ДЛЯ РОЗДУМІВ І ТВОРЧОСТІ.
Я ТВОРЧА І ДУЖЕ ЕМОЦІЙНА ОСОБИСТІСТЬ. МЕНІ ХОЧЕТЬСЯ СТАТИ ДЛЯ СВОЇХ МАЛЮКІВ НАЙБЛИЖЧИМ ДРУГОМ, ХОЧЕТЬСЯ ВІДДАТИ ЇМ ВСІ СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ, ПОКАЗАТИ ЇМ ЯКИЙ ГАРНИЙ І ПРИВІТНИЙ НАВКОЛИШНІЙ СВІТ. ЯКИЙ ВІН КРИХКИЙ І БЕЗЗАХИСНИЙ, ЯКИЙ ПОТРЕБУЄ НАШОЇ УЧАСТІ.
ПІДСТАВОЮ СВОЄЇ ПРОФЕСІЇ Я ВВАЖАЮ САМЕ ЛЮБОВ І ДОБРОТУ, ТАК ЯК ЖИТТЯ БІЛЬШІСТЬ НАШИХ ДІТЕЙ НЕ БАЛУЄ. ОБЛИЧЧЯ УКРАЇНИ ДЛЯ МЕНЕ - ЦЕ ОБЛИЧЧЯ ДИТИНИ. І В ТАКОМУ ВИПАДКУ В МОЇЙ РОБОТІ НА ПЕРШИЙ ПЛАН ВИХОДИТЬ ПРОСТЕ ЛЮДСЬКЕ: ДОПОМОГТИ, ПОБАЧИТИ ПРЕКРАСНЕ, ПРИГОЛУБИТИ, ПОСПІВЧУВАТИ, ПОГОВОРИТИ ПО ДУШАХ. ТОМУ ЩО НАЙБІЛЬША ЦІННІСТЬ НА ЗЕМЛІ ЦЕ ДІТИ. ТЕ, ЗАРАДИ ЧОГО МИ ЖИВЕМО. АДЖЕ ЯКЩО МИ ПОСАДИМО ДЕРЕВО, ПОБУДУЄМО БУДИНОК, АЛЕ НЕ ВИХОВАЄМО СИНА, ТО ДЛЯ КОГО ЦЕЙ БУДИНОК І ДЕРЕВО? ДАВНО ПРИЙНЯТО ВВАЖАТИ, ЩО МОЯ ПРОФЕСІЯ ЗАКЛИКАЄ «СІЯТИ РОЗУМНЕ, ДОБРЕ, ВІЧНЕ». АЛЕ ЩО І ЯК З ПОСІЯНОГО ПОРОСТЕ? ВІДПОВІДЬ НА ЦЕ ПИТАННЯ ЗАЛИШАЄТЬСЯ В ТІНІ. А ЦЕ ВАЖЛИВО, ЯК ВИРОСТИТИ ПОСІЯНЕ. Я ВВАЖАЮ СВОЇМ ПОКЛИКАННЯМ ЗНАЙТИ І РОЗВИНУТИ В КОЖНІЙ ДИТИНІ ЗДІБНОСТІ, ЯКІ ОБОВ'ЯЗКОВО Є В КОЖНІЙ МАЛЕНЬКІЙ ЛЮДИНІ, ВВЕСТИ ЙОГО В НАВКОЛИШНІЙ СВІТ, ДАВШИ ЗНАННЯ ПРО СВІТ, ПРО ЙОГО ПРИРОДУ, ПРО ЛЮДИНУ ЯК ГОЛОВНОЇ СКЛАДОВОЇ ЦЬОГО СВІТУ. Я ДУМАЮ, ЩО ЗМОЖУ ЗРОБИТИ ВСЕ, ЩОБ У ДВАДЦЯТЬ ПЕРШОМУ СТОЛІТТІ ОЦІНИЛИ НЕ ТІЛЬКИ МЕНЕ, АЛЕ І МОЇХ ВИХОВАНЦІВ.
І Я ДУМАЮ, ЩО КОЛИ МОЇ ДІТИ ПІДРОСТУТЬ І СТАНУТЬ ДОРОСЛИМИ ЛЮДЬМИ, ВОНИ ОЦІНЯТЬ МОЇ СТАРАННЯ. НАЙКРАЩОЮ НАГОРОДОЮ ЗА МОЮ ПРАЦЮ СТАНЕ УМІННЯ МОЇХ ВИХОВАНЦІВ ЖИТИ В ГАРМОНІЇ З НАВКОЛИШНІМ СВІТОМ, УМІННЯ ВИХОВУВАТИ ЦІ ЯКОСТІ У СВОЇХ ДІТЯХ.
Працюю над проблемою:
« Розвиток асоціативної пам’яті під час використання вправ з ейдетики для дітей дошкільного віку»
