Квітка Олександра Неклюеєнко Наталья
Олександрівна Олексіївна
(Вихователь) (Вихователь)
НАШ ДЕВІЗ: ПЕДАГОГІЧНЕ КРЕДО:
Ми веселі всі малята, « До кожної дитини ключ знайти,
Дружні,чемні та завзяті! У праці результат хороший мати,
Різнобарвні,мов дзвіночки- Упевнено і творчо до мети іти,
Маєм срібні голосочки, Упевнено і творчо до мети іти,
У садочку ми зростаємо, З любовю серце дітям віддавати».
Наче квіти розквітаємо
ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ:
Сприяти розвитку інтересу дітей до соціального світу, формувати доброзичливі стосунки в групі між дітьми, виховувати культуру поведінки.
Збагачувати чуттєвий досвід дітей, розширювати знання про речі навколо.
Спонукати до спільних ігор з вихователем та іншими дітьми, розвивати уміння самостійно займати себе грою, добирати іграшки для гри.
Розвивати цілісне сприйняття природи у гармонійному поєднанні пізнавальних, етичних,естетичних, практичних мотивів взаємодії з нею.
Збагачувати досвід дітей різними сенсорними враженнями; формувати уявлення про колір, форму, величину, початкові просторові уявлення.
Формувати уявлення про властивості образотворчих засобів.
Проблема над якою я працює Квітка Олександра Олександрівна це:
«Нетрадиційні техніки малювання в дитячому садку за методикою Р.Н.Давидової».
На початку своєї роботи я зіткунулася з проблемою-небажання деяких дітей малювати. Як виявилося,деякі діти бояться малювати,тому що,як їм здається,вони не уміють і в них нічого не вийде. Адже навіть не кожен дорослий зможе зобразити який-небудь предмет. Я задумалась над тим,як допомогти дитині подолати страх до невдалого,на їх погляд,малювання,вселити в них ту саму впевненість у своєму вмінні. І обравши саме нетрадиційні техніки малювання,мені вдається долати ці проблеми. Нетрадиційні техніки малювання – це способи створення нового,оригінального твору мистецтва,в якому гармонує все: і колір,і лінія,і сюжет. Я зрозуміла,що саме використання їх(нетрадиційних технік) - це величезна можливість для дітей думати, шукати,створювати, експерементувати, а найголовніше-самовиражатися.
Як говорив В.А.Сухомлинський: « Витоки здібностей і обдарування дітей на кінчиках пальців. Від пальців,образно кажучи,йдуть найтонші нитки-струмочки,які живить джерело творчої думки. Іншими словами,чим більше майстерності в дитячій руці,тим розумніша дитина». Як стверждують багато педагогів-всі діти талановиті. Я згодна з цією думкою,вважаю,що необхідно вчасно помітити,відчути ці таланти і постаратися якомога раніше дати можливість дітям проявити їх на практиці,в реальному житті.
В своїй роботі я використовую елементи методики Р.Н.Давидової «Техніка нетрадиційного малювання» ,а також методичні джерела. Можу стверджувати,що використання нетрадиційних технік малювання підвищує цікавість дітей до малювання,дозволяє дітям досягнути бажаного результату. Я помітила,що хоч діти оволодівають навичками нетрадиційного малювання,то це приносить їм дійсно радість.
Із часом я зрозуміла, що потрібно більше приділяти уваги індивідуальній роботі,враховувати вікові та психологічні особливості дошкільників,бо кожна дитина має свої індивідуальні нахили та здібності.
Використання нетрадиційних технік малювання:
- впливає на позбавлення дитячих страхів;
- розвиває впевненість в своїх силах;
- розвиває просторове мислення;
- вчить дітей вільно виражати свій задум;
- вчить працювати з різноманітним матеріалом;
- розвиває почуття самореалізації;
- розвиває дрібну моторику рук;
- розвиває творчі здібності.
Працюючи над цією проблемою,можу сказати,що багато в чому результат роботи дитини належить від її зацікавленості,тому важливо активізувати увагу дошкільника,пробудити його до діяльності за допомогою додаткових стимулів. Це :
- гра,яка являється провідним видом діяльності дітей;
- сюрпризний момент;
- прохання про допомогу;
- живе емоційне мовлення вихователя.
Кожна з технік-це маленька гра. Я дішла до висновку,що їх використання дозволяє дитині почувати себе розкутіше,сміливіше,дає повну волю для самовираження.
Аналізуючи свій досвід роботи,прийшла до висновку:
1. Вихователь повинен хотіти і вміти працювати з дітьми.
2. Не можна досягти гарних результатів,не маючи однодумців,тобто потрібна система взаємодії дорослих: педагог-педагог,педагог-батьки.
3. Головна роль у розвитку дитини,все ж належить батькам.Тому на мою думку,необхідна співпраця з батьками.
У своїй роботі з дітьми орієнтуюся на нові підходи до проблем освіти,на інноваційні технології , новинки методичної літератури. З метою самоосвіти знайомлюся з матеріалами та документами на сайтах для дошкільних працівників.
З досвідом мене склався певний стиль стосунків з дітьми:
- Не забороняти,а направляти;
- Не примушувати,а переконувати;
- Не командувати,а організовувати;
- Не обмежувати,а надавати свободу вибору.
В наш час все дуже стрімко змінюється і нам,вихователям,теж потрібно йти в ногу з часом,шукати нові методи роботи,постійно навчатися,накопичувати свій досвід роботи,переймати його в інших педагогів,самовдосконалюватися.
